Урок №6 Ґрунтове середовище життя
Земля — єдина з
планет має ґрунт — особливу, верхню оболонку суші. Поступово перетворюючи
верхній шар літосфери, живі організми створили третє середовище проживання.
Сьогодні ми поговоримо про ґрунт, як середовище існування. Ми дізнаємось, чим
умови існування у ґрунті відрізняються від умов існування в інших середовищах
та як пристосовуються його мешканці до цих умов.
Ґрунт став місцем проживання не лише безхребетних. У земляних сховищах багато хребетних навіть виводять нове потомство. Серед них і земноводні, і птахи, і ссавці. На окремих лісових ділянках порожнини нір крота становлять до 15% площі. Кроти, утворюючи в ґрунті численні ходи, спушують ґрунт, поліпшують його фізичні й водні властивості. У земляних нірках гніздяться берегові ластівки, рибалочки, бджолоїдки.
Уперше на питання
про походження ґрунту відповів М. В. Ломоносов («Про шари землі»): «... ґрунт
стався від согнітія тваринних і рослинних тіл... довготою часу...». А великий
російський учений В. В. Докучаев уперше назвав ґрунт самостійним природним
тілом. І вже сучасний відомий учений ґрунтознавець Н. А. Качинський дає таке
визначення ґрунту: «Під ґрунтом треба
розуміти всі поверхневі шари гірських порід, перероблені і змінені спільним
впливом клімату (світло, тепло, повітря, вода), рослинних і тваринних
організмів».
- Ґрунт як середовище
проживання
Ґрунт становить
систему порожнин, розміри яких залежать від діаметра механічних часток, що його
складають. Ці порожнини заповнені водою або повітрям. Ґрунти відрізняються між
собою за своїм механічним (розміри ґрунтових часток) та хімічним (співвідношенням
умісту органічної та неорганічної речовини) складом. Це середовище щільніше,
ніж наземно-повітряне та водне. Та незважаючи на це, воно, як жодне інше
середовище, густо заселене різними тваринами
і мікроорганізмами, залишається основним життєвим субстратом для рослин.
Зовнішній шар ґрунту — гумусовий. Він темнозабарвлений завдяки високому вмісту
особливих органічних речовин — гумусових кислот. Гумус склеює дрібні ґрунтові
частки в більші за розміром, збільшуючи пористість ґрунту. Це полегшує
надходження повітря до підземних частин рослин. Гумус становить основу
ґрунтового живлення рослин завдяки постійному розкладу решток органічних
речовин до мінеральних речовин. Над ґрунтом розташований шар підстилки, що
складається переважно з рослинного опаду. За активної участі живих організмів
(бактерій, грибів, тварин) органічні рештки підстилки подрібнюються та хімічно
перетворюються. У ґрунті є значні запаси органічних речовин, що створює кормову
базу для різноманітних організмів. Різноманітність умов існування зумовлює
багатий видовий склад мешканців ґрунту. У ґрунті розміщені кореневі системи,
видозмінені пагони вищих рослин. Ґрунтові гриби трапляються там, де є хоч трохи
органічних речовин. На поверхні та у верхніх шарах ґрунту мешкають водорості
(зелені, жовто-зелені, діатомові), гриби, лишайники, бактерії.
- Вологість ґрунтового
середовища
Завдяки наявності
вологи умови існування дрібних організмів у ґрунті наближаються до подібних у
водоймах. Вологість ґрунту завжди вища, ніж вологість повітря, тому
різноманітні організми можуть легше переживати там посушливий період. Більшість
мешканців ґрунту потребує підвищеної вологості, що пов'язано із характером
живлення або особливостями будови їхніх покривів.
- Температура
ґрунтового середовища
Температура ґрунту
є відносно сталою. Умови життя в ґрунті багато в чому визначаються кліматичними
факторами, найважливішим серед яких є температура.
- Пригадайте, де
більшу частину року людина зберігає запаси картоплі, буряку, моркви та ін.
Чому?
Характерною рисою
ґрунту як середовища існування є порівняно незначна амплітуда добових і річних
коливань температур (на глибині понад 2 м сезонні коливання температури майже
не відчуваються). Цим користуються деякі наземні організми. Вони оселяються в
товщі ґрунту і там переживають в активному чи неактивному стані період
некомфортних температур.
- Повітря у ґрунтовому
середовищі
Повітря ґрунту
характеризується мінливістю, склад залежить від: глибини; наявності органічних
речовин, що розкладаються; типу ґрунту; вологості та насиченості життям.
Кількість кисню в повітрі ґрунту зменшується з глибиною, з насиченням життям,
під час зволоження, затоплення чи інтенсивного гниття.
- Які у зв'язку з
цим роботи проводять люди на оброблюваних ділянках землі?
- Робота з
підручником
Тварини ґрунтів
належать до різних груп за можливостями до пересування: за допомогою скорочення
м'язів тіла (дощові черви); риючі кінцівки (вовчки, жуки, кроти); за допомогою
голови (сліпаки); дрібні тварини пересуваються в ґрунті по вузьких шпарах
(порах), заповнених водою.
Також вони
пристосовуються за допомогою зменшення розмірів тіла, здатності вбирати кисень
через тоненькі покриви, здатності до вертикальних переміщень, покращених
органів нюху та дотику.
Серед ґрунтових
мешканців широко розвинена сапрофагія — поїдання трупів інших тварин, гниючих
залишків і т. ін.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати відповідний параграф підручника
- Заповнити
відповідну сторінку в друкованому зошиті
- Творче завдання:
скласти кросворд,сенкан, вікторину за темою уроку.
ТЕСТУВАННЯ
Домашнє завдання активне
Завдання необхідно виконати до 17 квітня 17:00
Комментариев нет:
Отправить комментарий